Не кажи, що ти нікому не потрібний.
Не кажи, що ти живеш дарма.
Не кажи, що, так, ні на що не здібний.
Не кажи, що з дороги зверта.
Ти потрібен, ти знаєш, перш за все своїй сім'ї.
Ти потрібен тим, кого так сильно-сильно любиш.
Ти не маєш права завчасно зникнути в імлі,
Зловживати тим, чого нізащо не погубиш.
Так, ти не потрібен іншим серцям:
Їм чесно просто байдуже до тебе.
Вони, як ти, живуть своїм життям.
І твоя мить залежить лиш від тебе.
Ти потрібен своїм друзям вірним та цікавим.
Ти потрібен цій планеті, якщо ти тут зараз живеш.
Ти можеш для когось стати вогником яскравим.
Є впевненість, що ти всі кризи витерпиш, переживеш.
Ти потрібен Тому, Хто тебе створив,
Хто створив.
Це твоя доля, яку ти зворушив,
Зворушив.
24.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Оля Тимошенко