Красива дівчина -весна,
До нас налякана прийшла,
Немов сліпа без остороги,
Так, ніби збилася з дороги...
Завжди веселу яснооку,
Вірус злякав її жорстокий...
Весна налякана була,
Та не прийти все ж не могла,
Тому оговталась небога,
Та й поспішила у дорогу...
Отак до нас вона й прийшла,
Й красу всю вміло розлила...
Зустріли радужно її,-
Навколишні простори всі,-
Поля, степи, міста і села,
І люди, і садки веселі,
І квіти, і кущі, й трава ,-
Так щовесни завжди бува...
Вже третій місяць в нас весна,
Незвична нині в нас вона...
Чудовий місяць квітень - май,
І на землі квітучий рай,
Пташиний спів луна казковий,
Коронавірус злий недобрий...
Не розгубилася весна,
Бо ж зрозуміла все вона,
Дарує й далі нам красу,
І вся краса ця на виду...
Простір наповнює піснями,
Хвалу розносить понад нами...
Курсує далі травень - май,
Теплом наповнює наш край...
Невтішні йдуть на жаль новини,
Про корнавірус той щоднини,
Вже немалі маємо втрати,
Та й люди хочуть працювати...
Та ми все ж дякуєм весні,
Вірим і ждем - настануть дні,
Коли цей вірус відійде,
І все навколо оживе,
Умите сонцем і дощами,
Життя наповниться піснями!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: геометрія