У час, коли перлами грає роса,
А в лісі ще пахне дощами
Й, мов скупані, чисті вгорі небеса ,
Пішов по гриби я стежками.
Уважно вдивлявся кришталем зіниць
В життя таємничого лісу :
Он краплі червоні солодких суниць
Блищать крізь травинок завісу,
З під листя здивовано зирка на світ
Грибок молодий, свіжовмитий,
Потрісканий пень доживає свій вік
Над давнім окопом залитим...
Війна,.. тут казилась війна,
А пень цей був красенем дубом.
І може когось врятував він, хто зна,
Широкі підставивши груди.
Я довго очей не відводив від пня,
Забувши гриби і суниці,
А потім тихенько пішов навмання,
Розгадуючи таємницю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Mikl47