Ой, ти гой єси стольний Києве,
В барабани бий, у литаври бий!
Оздоров, привітай князя славного:
Сорок років якраз йому стукнуло!
А пішов він у світ на красненській землі,
У простій трудовій і селянській сім’ї.
Настя – мати його і Михайло – отець
Миколаєм Назимком його нарекли.
Він у Красному зріс, восьмирічку скінчив
Та ще в Згурівській школі два класи.
Після цього наш князь в інститут поступив,
Той, що звуть «інститутом Дем’яна».
П’ятирічку провчивсь і диплом заробив,
Має фах: економний бухгалтер.
Раз із Красного він, то і має диплом
Не простяцький такий, а червоний.
Літ 16 підряд у пробірній палаті лічив,
Рахував ювіляр діаманти.
Зам директором був, в аспірантах ходив,
Захистився, став кандидатом.
Славний шлях торував ювілейний наш князь,
Має успіх в житті особистім:
Є і Ніна – жона, і Оксанка – донька,
Син Андрійко і теща Надія.
Побажаємо йому щастя й ладу в сім’ї
І здоров’я міцного, сибірського.
Хай літ сто ювілейний наш князь
І на пенсію внуків хай вирядить.
Щоб дружину кохав, біди й горя не знав
І не лаявсь ніколи із тещею.
Щоб був хліб на столі і був мир на землі
І щоб був він не тільки директором.
Щоб Вкраїні служив, у багатстві щоб жив
Та ще й доктором став з економіки.
Щоб успіхи мав, і тюрму не попав,
А родина потомством щоб повнилась.
Щоб гордились батьки і його земляки
Сім’янином хорошим Миколою.
Люба, Міша, 01.08.1993
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2020
автор: САВИЧ