розминулися вітер та дощ,
захлинулася шелестом тиша,
стало хворій уяві тісніше
в лабіринті тортур та всепрощ_
>
на санскриті зізналася тінь
що віддавна до всього байдужа_
що вдавати їй якось не дуже
врівноважені запал та лінь_
>
жде щербате свічадо коли
хтось загострить об нього зіницю
і пірне_ як в холодну криницю_
роздратований щемом бджоли_
>
посміхнулася місяцем ніч_
забрехалася награна рима_
тінь знизала чужими плечима
і здалася_ заснувши опріч_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2020
автор: Ки Ба 1