Щоб як сон біду забули!

Дні  весни  такі  чудові,
Хтось  розсипав  в  небі  зорі,
Ось  танок  уже  створили,
Моє  серце  полонили

І  стою  в  чарівнім  лоні,
Зорі  сяють  на  долоні,
А  я  поглядом  вбираю
Та  на  згадку  залишаю

А  одненька  впала  сміло,  
Стрепенулося  все  тіло,
Загадаю  я  бажання,
Швидко  так  і  без  вагання

Хай  скінчиться  жах  у  світі
Та  життя  буяє  в  квіті,
Щоб  як  сон  біду  забули,
Спокій  серденьком  відчули!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик