о якби я любив усіх …

*      *      *


                                       і  як  останній  поет  
                                       освідомлений
                                       небесними  хмарами...  (І.Ш.)


Композитора  Баха-старшого
поета  Христового  Ігоря
сьорбнете  в  Піст
вознесетесь
і  —  вниз
і  станете  плакать
і  з  нерозумними
по-зрозуміло-нерозумному
з  ними  будете  балакать...


о  якби  я  любив  усіх
так  як  Ти  мене  любиш!!
я  б  явив  в  собі  Космосу  сміх  —
і  нові  цілуванням  губи!..
але  я  ще  не  такий
але  й  це  Боже  слово  не  губиш!..
бо  це  Ти  усіх  любиш!


тож  і  всі  промовляють  в  суми...
і  в  суми...  —
а  любов-пам’ять  Божую
якби  не  прикріплені  —  всі
ще  держали  б  ...
але  які  держави?
штучний  інтелект  із  електронного  облака
...  і  сумИ...
і  сУми...


були?  молитви
а  чи  були  молитви?
були  думи
а  були  думи?
і  плаватимуть
він  те  вияснить
плаватимуть
           і  суми...
                     і  суми...
і  по-зрозуміло-нерозумному
чіпи  замість  вас  балакатимуть

і  «облака»  вас  вітатимуть
і  суми...
і  суми...


о  якби  я  любив  усіх
так  як  Ти  мене  любиш!!
я  б  явив  в  собі  Космосу  сміх  —
і  нові  цілуванням  губи!..
але  я  ще  не  такий
але  й  це  Боже  слово  не  губиш!..
бо  це  Ти  усіх  любиш!!

13.05.2020,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович