Вона відверто відкривала плечі,
з гордістю дивилася вперед,
Вона чекала тихий вечір,
Коли напише свій сонет.
Вона любила білі квіти,
І пригортала їх до рук,
Та в світі всі немов би діти,
І в голові таємний звук.
Вона бажала тільки весни,
Коли хотітиме вина,
Коли сидітиме на кріслі,
В думках любов лиш обійма...
У мріях щастя безкінечне,
І те, що гріє душу всім,
Палке, п'янке, беззаперечне,
Метелики в серці своїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: BlackEyes