Закохався клен в берізку,
У молоду дівочу красу.
Що дня дарував їй квітку,
А вітер струшував росу.
Розправляв тоненьке віття,
Ніжно посміхалася йому.
Зваблював день своїм світлом,
Дякувала йому і солов'ю.
Закоханих було забагато,
Ніякої міри не мали в коханні.
Кому ж своє серце віддати?
Заблукалась у тому ваганні.
День змінює коханок безліч,
Вітер свої напрямки міняє.
У клена любові велич,
Мене єдину він кохає.
У любові з'єдналися долі,
Будуть для двох одним цілим.
Об'єднає на віки сімейне коло,
Нехай життя для них весніє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Валентина Ярошенко