Слухай сюди і читай уважно.
Можливо буде трішки неохайно,
Але Біблію також писали не великі мислителі,
А звичайні люди, у яких тепер багато цінителів.
Важко бути не таким як всі,
Нелегко нести свій хрест божий, який дається всім свій.
Тяжко про смерть думати, мене інколи нудить від таких роздумів,
Непросто змиритися з недосконалістю навіть найменших людських задумів.
А ти подумай про те як це все змінити,
Але щоб руки в людське лайно по плечі не вмочити.
Бісові діти кричать що ти лох?
Забий! Ти - жук, серед стада мерзенних блох!
Я не святий і не пророк,
Але навіть я розумію, що рушій демократії давно заглох.
Всі чхати хотіли на людське життя...
Всіх їх хвилює лише щоб з ситуації гаманця не виникала паніка відчутна.
Хочеш пораду?
Забий і твори, попихай їхні пихаті зади, заради себе, не слухай їхні "поради".
Нехай панікують,
Прихід нового літературного Мессії критикують.
Розбиваються на групки,
І нехай своїми руками загребуть свої ж трупи.
"Всё переплетено, море нитей, но
Потени за нить, за ней потянется клубок.
Этот мир - веретено, совпадений ноль
Нитью быть или струной, или для битвы тетивой выбор за тобой."
Ось це - заповідь твоя,
Пуля у гвинтівці снайпера.
Яка летить просто в ціль, долаючи звуковий поріг.
Залишаючи по собі лише чорнопопелевий слід.
У них є те чого в тебе нема?
Це все вигадана бовдуром брехня, але для їх - стовідсоткова аксіома!
У них є гроші, машини і літри золотого молока видоєних з золотої корови дояркою?
Ха! Забий! У тебе увесь світ під підошвою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: MiM