Посміхалась верба клену,
-Ти прийди, прийди до мене.
Любов буде в подарунок,
Не проста з вищим гатунком.
Подивись, красуня я,
Вабить тонка талія моя.
В коханні буду я завзята,
Хоча жінками є прокля́та.
У чому мається провина?
Чоловіки́ до мене линуть?
Огляньте замужніх жінок,
Вони ж нагадують свинок.
Великим жиром поросли,
Спробуй там щось віднайти?
Добрячий мають апетит,
Широка талія їх злить.
-Подивіться на себе жінки,
Біжать від вас чоловіки.
Хто засудити гарних зможе?
Можливо совість допоможе.
Прошу пробачення у всіх повненьких,
Так склалися віршовані рядки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Валентина Ярошенко