* * *
Ти зустрінеш мене, край у квітах і травах,
Де в притоці ріки – джерела,
Так холодні й несуть свої води в заплаву.
Вар обідній, лелек вже здолав...
Польових квітів дух і акацій духмяних –
Оповив все єство до тремтіння повік;
Знати б ціну ось цим лікувальнім дурманам?
Краю, в серці твій радісний клик...
* * *
Цей літній день, стежина до ріки,
Пісок гарячий, ¬ на траві спасіння...
В мені піють дитинства ті роки,
Як соняшника зрілого насіння...
Із урвища дивлюсь на біг води,
Та враз кажан прокинувсь біля мене –
Розкинув крильця і не жде біди.
...Дух чебрецю у спомини поверне.
* * *
Драбина близь сараю, наверху...
З-за обрію гроза до нас заходить.
Корів в село вже гнать череднику,
Так різної вони у всіх породи...
Піднявся вітер, гне все до землі...
Враз блискавка, а потім грім б'є в вуха!
А ластівка в гніздо – шмиг, на крилі,
Під дах сховалися все сущі мухи.
* * *
Усе було... і овид на горі,
І яблуня у білім одіянні...
Голубка й голуб аж на димарі
В любовному кружінні, ранком раннім...
В яскравих зорях небо там нічне,
Така безодня душу віднімала...
Як вийде Місяць – поглина мене,
Так мало ми тоді про нього знали...
15.05.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Променистий менестрель