У мене купа скарбів,
Мабуть, я багата.
Хоча і нема в мене хати,
Й не дуже висока зарплата.
Зате, і немає боргів.
Я бачу, ходжу й не хворію,
Є в мене чудова родина:
Малесенька люба дитина,
І поруч кохана людина.
Що треба іще – тільки мрію.
Хоч іноді сумно буває,
Що мрії ті – наче лелеки,
Десь в небі кружляють далеко,
Між ними і мною парсеки,
Та все ж прилетять. Почекаю.
Для щастя не треба шукати
Якогось приводу, дати,
Бажанням своїм мецената.
Життя – ж бо і є свято
І щастя. Так, я багата!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Світлана Акуленко