Життя, пропущене крізь себе,
Не дозволяє часто спать,
А будить у мені потребу
Це пережить і описать.
Чужі примірявши тривоги
На власну душу, як свої,
З молитвою лечу до Бога
І віршів тчу новий сувій.
Душа ж вогнем тоді зоріє,
Збудивши в інших співчуття,
Снопом думок серця зігріє:
Так, надскладне людське життя!
14.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Ганна Верес