Вона не боїться…

Вона    не    боїться...  
-----------------------------------------------------------
(По  есе  з  інету)
~~~
Вона  не  боїться  ні  зморшок,  не  знати
чогось  в  цьому  світі,  чи  перепитати.
Вона  не  боїться  тонути  щоночі
у  снах  чи  безсонні;  що  викажуть  очі

думки  або  мрії,  їй  байдуже  навіть
що  кажуть  про  неї.  Її  не  цікавить.
О  ні,  не  байдужа  до  світу  та  себе,
досвідчена  стала,  та  знає  що  треба

для  серця  й  душі.  Не  боїться  поїсти,
не  так  щось  зробити,
чи  стати,  чи  сісти...
Навчилася  бути  з  собою  –  собою,
невпевненості  викидати    сувої.

Не  встигнути  теж  і  не  відповідати  –
вона  не  боїться...  Їй  є  що  сказати.
Промовчати  також  уміння  набула,
й  забути  про  тих,  хто  про  неї  забули.

Та  спати  із  тим,  з  ким  ніяк  не  заснути,
і  стати  такою,  що  й  годі  забути  –
вона  не  боїться.  Та  робить,  що  хоче,
про  що  серце  просить  уголос
й  шепоче...

Вона  почала  не  здаватись,  а  бути,
та  стала  такою,  що  й  годі  забути.
.
Леонид  Жмурко
сборник  СТЕКЛО,  2020  г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Леонид Жмурко