Твережусь розумом в серці!
«...нічого ніхто не нав’яже — ні Європа, ні США, ні Росія. Все це зникне. Ми будем жити до тих пір, поки тут будуть такі люди, які кажуть: «Я вірую в Бога, в чистоту людських відносин, в чистоту душі, в те, що Господь сотворив світ для чистоти, а не для абсурду і маразму, в який нас сьогодні хочуть вкинути. Не вірте телевізору, радіо, не вірте журналам і газетам — це все брехня. Це заробляння грошей і задоволення своїх тваринних потреб» (о.Іван Рибарук, книга «Це дуже важливо», 2011, Криворівня).
«Коли нема Любові, то не є молитва» (він же).
Коли нема любові, то, частіше всього, не є поезія: поезія — та ж молитва: молитовного руху серця, духу, звуку — до-порогового.
«Лихо від розуму», «Розум хворіє власною красою...» — застаріле... вже все є набагато гіршим.
«Всі хвороби — в башці» (спостереження студіозусів київських).
«Остання перемога — перемога над своїм умом... у внутрішнім серці»
(св. отці).
«Потрібно умом в серці стояти» (основа практики Східної церкви).
«Велике пізнання є дитя великої любові» (не навпаки, як в Леонардо да Вінчі).
«Вірою вселяється Христос в серця наші», «Бог є огонь, що зігріває серця і нутро наше» (св. Серафим Саровський!).
«Коли людина споглядає внутрішньо світло вічне, тоді розум буває чистим, без чуттєвих домішок... і йде в глибину, тільки б не лишитися цього блага»
( він же, улюблений всім світом...).
«Мирна збудованість» — то небесна гармонія: глибинне серце чує «гармонію небесних сфер»: біля цільно зібраного великого молильника (Бог дасть доторкнутись...) чи людини найвищої культури розуму — побудьте — неможливо не почути Краси...
«І мир Божий, вищий всякого ума, наповнить серця ваші...»
(апостол Ума — Павло).
«Я коли т а м , з Христом, я не запам’ятовую тут слів і привітань, хоча відповідатиму на них, а ви думаєте «оце тому, що я був (була) в іншому одягу».
Не хочу бути категоричним, та, можливо, так швидше всього буде: глибшого не зустрінете в світському житті... Сторінку «Вись-лови» (сайта) вже пробують зараз заблоковувати. Нічого страшнішого й небувалішого нема й не буде за ум в Христі.
Слід у свій час залишити надії на природні сили в собі, земний розум і земну чуттєву любов, — і спасатись вірою в Христа і Його любов’ю.
Засоби — це піст, молитва, милостиня, докоряння завжди собі лиш; головне — настрій серця.
Бог дає Христовий розум (світло) і Христову любов (теплоту) у внутрішнє серце.
Головне — настрій серця до Христа.
Земне мислення — аналітичне, яке звужує, — таке мислення зв’язує... Академічне сухе мислення — нежиттєздатне, глухий кут, функція тупикова.
Розум Христовий — це політ синтезної творчості: Ісайя, Давид, Есхіл, Данте, Бах, Моцарт, Капіца-старший, М. Бахтін,
І. Шевчук в перший період — «Деміург»,«Третій завіт», «Цар духу» — і в нинішній, починаючи з «Щасливий ти, Симоне...», Ліна Василівна Костенко, якої ще і не знають...
Остання перемога — перемога над своїм розумом (чернець чи в миру — не так важливо).
Розум в серці має бути весь час з Богом-Христом, не опадаючи до утворення земних мислеформ.
Поезії не знайоме літ 500, що — мені. Це божественна наглість.
Це любовна потуга, яку Бог одобрює.
Слава Богу. Чи я смів би Богові вказувати чи заважати — як проявлятись і творити? чи ж бо — дерзати??
З’явивсь Есхіл — з’явились трагічні зляканці. Скільки вище пісочниця — стільки сміливіші в ній діти...
З’ява Христа і Божої Матері в Шевчуковім явищі поем і поезій — і розгубивсь світ чи не весь.
геній справжній —
cич він голодний
дивиться нагору
всупереч всім
Одного дня року уважним сказано: «Якщо світ живий, а Шевчук кудись пропав, духоносці знатимуть, що все навпаки».
Книги мої є частково в 10 основних бібліотеках Києва, цілком всі — в бібліотеці НСПУ (Будинок літераторів, Банкова, 2).
На сайті на «Яндексі» — поезій з нових книг не буде, або — дуже мало. Воля Божа така.
Наочно, усвідомлено і із здивуванням побачите: маси не спішать до Духа, ні до сайта, де Христос володар, Його влада, а не моя, Його дари й освячення...
18.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович