Ніяк не звикну до цього вітру.
У нього завжди арктичний гнів:
Свистить постійно мені в макітру,
Неначе з дуру ошаленів.
Ніяк не звикну до цього вітру,
Його ненавиджу більш за все:
Він вириває мою палітру
І в шалі вихрем її несе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Андрій Конопко