Прощання…Багато у цьому є слові –
Вузенькі доріжки із листям кленовим,
Що червоніє на кінчику носа,
Птахи до крайнеба уже не запросять.
Рожеві світанки із присмаком м’яти,
Сонце продовжує нас дивувати.
Прозорими краплями б’ється роса,
Прощається з небом, та день не згаса.
Тіні казкові у скошених травах,
Гойдаються бджоли на квітах яскравих.
Жагуче прощання, цвіт той зів’яне,
І нова пора для щастя настане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Юлія Рябенко