Уріжуть, скоротять, замнуть, ліквідують
Освіту, культуру, усе…
До чого, так палко, нас знову готують,
Яку доля звістку несе.
Неначе у сон поринає реальність
Покинула зморена світ
Забувши про устрій та відповідальність
У вільний зірвавалась політ.
Сьогодні у масках, а завтра у касках…
Окопи лопата довбе…
Усіх проклинаємо в наших поразках.
Усіх! Та ніколи себе.
Скриплять мегафони та виють сирени,
Допоки прожектор не згас,
Крокують невпевнено аборигени,
Туди, де іде парастас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: савко