Заросила нічка ноги
Ледь не до колін.
Зачекалось дня ясного
Все, що на землі.
Ніч заглянула у річку -
Зорі там ясні,
Ясен місяць був за свічку,
Плавав по Десні.
Ніби човник жовтоносий,
Ночі рідний брат,
Він постійно зорі просить
Вийти на парад.
Стрепенулось раптом небо,
Бризнула роса…
Спокій втратили і верби –
Бджілкою – коса.
16.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Ганна Верес