П'ятилистним осердям бузкового дива
живеш у мені,
поселився, мов літо загорнуте в зливу,
як трави рясні,
розростався із кожним зітханням і вдихом
вростав в серця стук
спантеличена щастям вдивлялася стиха
в сплетіння двох рук.
І здавалось - безмежжя вплітається в наші
тривожні серця
мов торкнулися вічності й сповнили чаші
ми доль до кінця.
Мов надпили з одної, де фатум таємний
глибокий мав схов.
І сп'яніли обоє допоки натхненно
бог грався в любов.
Щедро радості сипав, домішував болю
й розлук гіркоти.
Ми впивались тим трунком, сміялися з долі -
нам разом іти.
Бо фатально осердям бузкового дива
ти цвів у мені.
Хай без долі - з любов'ю - вкладала сміливо
я світ весь тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Мар’я Гафінець