Весна моя в блаженнім надвечір’ї,
Мої стежки, а в них дзвінкий розмай,
Мої думки - повір’я у повір’ї
І дивний сон - у нім квітучий гай.
У тім гаю - ромашок оберемки,
В розмаї тім - дурманом мандрівкИ,
Падіння та ув вись стрімкі сходинки,
Весняно ще непройдені стежки.
В стежках - життя, дароване Всевишнім,
Пройти не гріх - не гріх у нім світить,
Відродиться в мені така, колишня,
Єдина, неповторна, дивна мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Леся Утриско