Святий Дух, якщо вставити встигне, каже те,
новожахливеє — чого ще нема ні в кому…
Ст. «Знаття», 29.10.2010
1
Не читали поета Ігоря Шевчука, не обговорювали, уникали, мовчали і свідомо замовчували. Атмосфери передової не утворювали: підготували загибель України з Росією, і посоромлена буде Росія. Розпадеться СНД. Відповідаю.
Духовний смак і художній смак прививаються, розвиваються, шляхетно витончуються, найбільш цьому допомагає і безмежно сприяє відповідна атмосфера.
(Як музикантам — музикальна, шахістам — шахова, художникам — художня...)
І — простір волі (творчості в свободі).
Дух вільний тоді, свідомість розширена, бо вільна.
От і — духовність в творчості. Бог бачить.Потрібно лиш щоб був хоча б один з розширеним серцем (за ап. Павлом), тобто з свідомістю розширеною (Надсвідомістю): при ньому не блокується колектив, процеси перетікають свобідно...
Це знають?
Традиції Сходу це знають, Східна Церква, дякуючи Божій Матері, неспівмірно більше всіх знає...
Бачить Бог, я не хотів би, щоб в Росії пішли якісь некеровані процеси, пізнавши дух і поезію І. Шевчука.
З першої ж книги поем і поезій «Деміург», як взятий під нагляд Христа засівач у духовній школі творчої інтелігенції м. Львова (початок 90-х), сердечно і вкрай чесно, до мозку кісток усвідомлюючи що таке духовна відповідальність скрізь і щонайперше, попереджував: не було поета такого, — це вкрай небезпечно!!
Це аналогічно праведним, що Промисел спонукав їх бігти з міста в місто, аби не встигала слава людська, а Боже діло творилось і слава Богу ширилась.
І ви проникливо здогадом помітили: аналогом тут є не тіло — безмежна воля творчості...
«Ми думали, буде велике обговорення «Деміурга»!» — каже поетеса Ірина Жиленко, віруюча мати віруючої дочки...
Рік назад цього не було: частина письменників наблизилась до Христа...
І спочатково ж — проганяння творів і Христового духу, викрадання творів моїх, утиски, заборони, вкрадення першої частини мого архіву прямо з квартири, наклепи усні, відома заздрість — що то таке...
Вікіпедія, не буду категоричним, це, мабуть, таки для не-поетів: нове, дійсно потаємне, невидиме ніхто нікому не напише ж там...
Як вас не переслідують, не забороняють, не закривають, не тероризують, не катують, то ви хіба християнин і поет??
Ви — дитина? (стали як діти серцем незлобним, а розумом не діти?).
Буду збирати християнських поетів і духоносних ієреїв Божих, навіть птахів з вечірньої — в невидиму спільність.
В письменницькій Спілці — знедавна жовте світло...
Застаріла інтелігенція погасла, викинута на вулицю, нездала до каторжної роботи і сама не знає, як її нюх росте, мов осінні гриби — на пріння, гнилість...
А як християни-поети йдуть на чистоту атмосфери Божої!!! — в смак духовний...
Тому Бог, все підготувавши, переміщує слово на Гугол, Він же доленосно вибрав і доєднав справді відповідних пориву читачів. Сайт же ніхто штучно не «розкручував»...
Академічно не витлумачити оцю творчість: одна справа намальоване дерево чи проекція, інша справа — живе дерево...
Отже, будучи «як всі», згідно загальноприйнятих приписів світських, ніхто до цих пір нічого не написав про це слово. Інша міра Духу, Який подає нове з невідомого, з жереба майбуття...
40 літ і зим мовчали. Долі чи Христа остерігаються. Брехні — або правдивого початку.
Обжитість — або Христос. Та й віповідальність вже по-іншому.
Що візьмуть? Яку атмосферу: надпровідності світла Христа? — чи болотних земних випарів?
2
Люди згіршуються малопомітно, якщо є довго в першій природі.
І в бесіді кількох чи багатьох душ, можуть підсадити незумисно
когось на більш довгу хвилю, на невисокочастотність. Ви
візьміть дружину свою за руку — поверніть її в другу (духовну,
Христову) природу, яка сильніша від першої, щоб вирвати душу
з тих кігтів!..
І.Ш.
................................................................................................................
25.07.2011
(далі буде ч.3 і 4)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович