По краплинці збираєм історію
Із архівів таємних, гробниць,
Хоч була вона надто зашторена,
Обізвалась гучніш громовиць.
Мо’, тому, що писалася кровію
На землі і на стінах в’язниць –
В волелюбців стріляли закованих…
Й гасло світло ясних їх зіниць…
Скільки ж їх, безнадійно загублених,
Доль закреслених рухом пера!
Хтось із них був поетом улюбленим,
Та в ГУЛАзі далекім згорав.
Не зросли всім хрести над могилами…
З глибини ж їхні кості кричать:
«Ми за ваше майбутнє загинули
Й зараз мусимо вас захищать,
Щоб ніколи не стрілись ви з морами,
Не пізнали наруг таборів!
Хай міцніють плоди ваші й корені!
Долю нашу лиш не повторіть!»
17.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Ганна Верес