Мовчить зажурений вокзал,
Він зустрів останні вагони.
Не так давно знайшов свій - ідеал,
Тепер залишись спогади і пусті перони.
Біжить по життю дивна магістраль,
Промінчики сонця її наздоганяють.
Розставання з коханою, це жаль,
Від болю душі знемагають.
Щасливими були їхні хвилини,
Весна у серцях буйно зеленіла.
Їх зустрічали гори і долини,
А юна доля з травами гомоніла.
Скільки весен пройшло,
А в серці ще жевріє надія.
Що побачу твоє світле чоло,
І в мені горить ця дивна мрія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Віктор Варварич