Дивитись на світ крізь розбиті окуляри.
Давитись настійкою з битих скелець.
Проходити лабіринт луснутих капілярів.
Складати пазли з розбитих сердець.
Різати мапи і власне горло зсередини.
Різати колії, вагони на металобрухт.
Керовані ми почуттями чи трендами?
Під ритми серця чи під металу звук?
За це не назначать санкції і штрафи.
Остання емоція проявиться кволо.
І буде завалений тест Войґта-Кампфа.
Добре, його не проходять в школах.
Дивитись на світ крізь розбиті окуляри.
Давитись настійкою з битих скелець.
Вже і не люди ми, а гібридні примари,
Що мріють про електричних овець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2020
автор: Сатаніст Київського Патріархату