КУХОВАРКИ

                 Всі  події  веселі  і  сумні,  що  виникали  в  селі,  завжди  відбували  вдома.
І  щоб  нагодувати  людей,  які  прийдуть,  потрібно  було  б  готувати  тиждень,  без  сну.  Та  для  цього  запрошували  моторних  сільських  жіночок,  що  і  нагодують  і  подадуть,  і  допоможуть  господарям  організувати  таке  важливе  дійство.
                       Коли  весілля,  то  всі  родички,  сусідки,  подруги,  куми  були  «в  горшках».
Інколи  налічувалося  більше  десятка  куховарок  і  всім  завжди  була  робота.  У  кухні,  коридорі,  у  всіх  кімнатах,  прибудовах,  під  навісами,  серед  двору  кипіло  діло.    Біля  плити  і  біля  печі,  за  всіма  столами,  але  місця  не  вистачало,  тому  куховарки  йшли  до  сусідів  і  там  теж  готували.  Коли  велике  весілля,  (а  їх  малими  і  не  робили),  то  починали  готуватися  звечора  в  четвер.
                           Різали,  кришили,  чистили,  варили,  тушили,  смажили,  парили  і  все  це  розміщували  по  холодильниках  та  погребах  і  своїх,  і  сусідських.  Відрами  чистили  овочі:  картоплю,  цибулю,  моркву,  буряки,  часник...  Каструлями  робили  салати:  «Олів’є»,  «Хео-хе»,  окрошку,  з  капусти,  з  огірків  та  помідорів,  та  в  тарілках  мазали  «Шубу»,  «Людмилу»,  «Мімозу»,  «Грибну  поляну»…Чавунами  тушили  картоплю,  голубці,  пальчики,  котлети,  налисники,  манники…А  на  солодке:  кисілі,  сметанники,  птички,  сніжки,  торти,  трубочки,  горішки,  грибочки,  каштани…  Кілька  чотиривідерних  каструль  колотили  солодкої  води:    і  жовтої,  й  червоної  й  зеленої…яку  хто  пив,  було  видно  по  кольорових  губах,  бо  барвники  і  есенції  тоді  були  ядерні.
                               Досипали,  й  подавали,  крутились  і  метушились,  аж  поки  не  помили  всі  тарілки  і  потім  господарі  відбували  куховарок.  Частували  кожну,  особисто  дякували  і  вручали  подарунок.  В  подарунку  -  хто  що  придумає,  Постіль,  рушник,  платочок,  відріз  тканини,  фартух.  Бо  така  відповідальна  робота  відривала  жінку  від  сім’ї  і  роботи  на  4-5  днів,  тому  була  щедро  винагороджена.
                             Минув  час  все  почали  святкувати  в  ресторанах,  де  спеціально  навчений  персонал  чітко  і  швидко  виконував  свою  роботу.  Але  втратився  сільський  колорит.  У  ролі  куховарки  хіба  що  можна  себе  відчути  в  підготовці  до  храму,  або  сімейного  застілля.

[i]  (*  -  на  фото  всі  родичі  "в  куховарках"  на  весіллі  у  двоюрідної  тітки)[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч