Тануть дні до відпустки так швидко,
Мов піна морська.
І від планів сміливих все важче
Ночами заснути.
Ось, здається, ще мить –
Зникне сіра картина міська,
Іще мить – і блакитну безмежність
Ми зможем відчути.
Ми станемо птахами,
Ми будем летіти
Над білими хмарами
Чого ще хотіти?
Сталевими крилами
Блакить розрізати,
Щоб вирій за обрієм
Знайти-відшукати.
У валізи вкладаємо гори
Надій-сподівань.
Щось співає в душі, то сміється,
А то завмирає.
Вже готові до змін. Вирушаймо мерщій без вагань!
Бо вже подорож там, за вікном,
Нас в обійми чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2020
автор: Тетяна Бонд