Зеленуватий килим і жовтаві цятки -
Гостинці сонячних манер.
Пухнастики на диво гарні, наче цяцьки.
Над ними неба синій флер.
Голівки золотаві - прикрашене стебло.
Всередині - молочний сік.
І безліч тих кульбабок навколо проросло,
І квітнуть так за роком рік.
Листки - ланцетна зелень, і яскраві квіти.
Віночок з них додасть краси.
У нім дух вільний, жмені щастя, розкіш світу,
Прозорі крапельки роси.
Хоч нетривале існування жовтих квітів:
Голівки побіліють враз.
І рознесе, немов порошу сніжну, вітер,
Щоб знов порадував цвіт нас.
Людське життя так схоже на життя кульбабок.
Цвіти, рости, давай плоди.
Всім світло, радість подаруй для теплих згадок,
І залиши добра сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)