Відкрию скриню артефактів,
Родинних, серцю дорогих,
Мені до спомину святих,
Рушник, що вишивала бабка,
Сорочку в мальвах, дід носив,
Як колосків врожай косив,
Наперсток, п’яльця, голок жмих,
На клаптях канв узорів штрих...
Хоч трохи зблідли ниток пасма
І свіжість втрачена, на жаль,
Та вишивання те прекрасне,
А душу полонить печаль…
-У вишиванці щастя, спокій роду,
Ти пий красу землі, як воду,
Плекала щиро бабця внуку мрії,
Бо вишиванка дух твого народу,
А ти його майбутнє і надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline