[color="#004080"]Сірі будівлі злилися із небом подібної гами.
Вітер хитає притрушені снігом іржаві антени.
Плівка прозорого льоду хрустить під моїми ногами.
Біля дороги стоять-простигають оголені клени.
Стомлені, злі і обмерзлі гуділи електроопори.
Місто немов зачароване враз побіліло і стало.
Люди витопчують в стінах зі снігу вузькі коридори.
Дещо холодне і гостре кущами в душі проростало...[/color]
[color="#808080"]16 грудня [b]2019[/b] р.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Анатолiй Кириченко