Коли колючка ранить палець,
нам боляче і його шкода.
Чому ж словами ранимо серця,
не доводячи почате до кінця?
Я прилюдно отстоюю свої погляди, а це
означає, сама повинна жити у згоді з ними,
захищаючи свої права у цьому Світі.
У мене Праведний Бій самій з собою,
хочу не здаватися краще, а бути.
Нехай скрутних хвилин в Житті більше ніж щасливих,
але вони не зробили мене мовчазнішою.
Може від Життя і неабияк втомилася,
але розслабитися не даю собі право.
Свою Дорогу прокладаю сама,
шлях тернистий, але я по-життю не артист,
а її учасник, зі своєю Чашею Страждання,
почуваю себе часткою Світобудування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Svitlana_Belyakova