[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9dKGUodhCvI
[/youtube]
Постукав дощ так несміливо,
Краплинка краплю здоганя.
Спочатку ніби жартівливо,
Та так було тільки зрання.
А як почався день новий,
То шкереберть все полетіло.
Уже не тихий - громовий...
Тепер набрався звідкись сили.
По хмарах стріли розкидав,
Поливсь не дощ, а ціла злива.
В напрузі всіх тепер тримав,
Давно не бачили ми дива.
Так несподівано почався,
І раптом десь пішов він геть.
Недовго він із нами грався,
Він знав, що треба мати честь.
Струмки текли навперегонки,
Був банний день для гробців.
Такі щасливі ці хвилинки,
А цим пташкам і поготів.
Тремтять на гілочках бусинки,
Їх дощ на згадку залишив,
Бо потім лив ще без зупинки,
Давно не був, цим й завинив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Н-А-Д-І-Я