Сорочечку красиву доні щодня матуся вишивала.
Цікаву казочку маленькій вона сьогодні розказала.
Шовкова ниточка стелилась, а в слід їй квіти розцвітали.
Уважно слухала дитина. Так добре було біля мами!
Лилася казочка тихенько... немов джерельце дзюркотіло.
Раділо їй мале серденько, і вишиваночку хотіло.
- В сімействі Тигрів народилось, - сказала мама, -Тиг-
реня. Якесь кумедне, щось хотіло. Не було спокою і дня.
А Тигри всі були, як сонце. У них всіх шубки золоті. Пе-
реливалися на сонці. Такі хотіли б мати всі.
А от це дивне Тигренятко незадоволене було. Ходи-
ло часто до Пантери. Туди сьогодні теж пішло.
То ж привіталося й сказало:
- Золота шубка на мені. А от якби була смугаста, то весе-
ліші б були дні. Допоможіть мені. Благаю. Бо як зробити
це? Не знаю.
Пантера Ра завжди була уважною до всіх. І не любила,
як когось брали усі на сміх. Знала вона, що з Тигреняти
часто сміялись. А чому? Бувало, що допомагала, або щось
радила йому.
- Та я зробити це зумію, - сказала Ра, - ще й залюбки.
А що, як тебе не впізнають тоді навіть твої батьки?
- Батьки мої найкращі в світі. Вони сказали так мені:
" Учися, синку, в світі жити. Своє життя ти сам твори!"
Стала Пантера вишивати... Ой вишиваночка ж яка!
Тепер смугасті ходять Тигри. Хвалять батьки свого синка.
Уважно слухала матусю маленька донечка ще з ранку
і зрозуміла, що сьогодні вона одягне вишиванку!
На ній ромашки сонцем квітнуть, волошки сині і дзвіночки.
Як гарно й весело, коли у вишиванках сини й дочки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Надія Башинська