Летять у далечінь наші хвилини,
Ховаючись в минулу тінь.
Несуть куди, в холодну днину?
Не маючи ніяку ціль.
Летять у далечінь наші хвилини,
Іде наше життя у забуття.
А інколи пишаємося ними,
Була колись і золота пора.
Летять у далечінь наші хвилини,
А ми продовжуємо жити.
Старість не заснує вітрами злими,
Буде змога нам іще любити.
Летять у далечінь наші хвилини,
Як супутник доглядаючий за нами.
Потрібно нам набратись сили,
Думати за завтра вечорами.
Летять у далечінь наші хвилини,
Ми поети, красу здатні творити.
Нехай наша солов'їна пісня лине,
Раді неї ми повинні жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Валентина Ярошенко