В руках ціпок, сльозяться очі
І час біжить, неначе мить.
Осінні дні дощем хлюпочуть,
Життя до безвісти летить.
Ще поки бачу в небі хмари,
У пам'яті лежать літа.
Побережу життєві чари,
Душа допоки молода.
А осінь трішки почекає,
Бо й так коротке в нас життя.
Ще хай зозуля не змовкає,
Допоки в серці почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Віталій Назарук