Цьогоріч минає 45 років, як для нас пролунав
останній дзвінок.Але в другу неділю травня ми не
збиралися, як завжди.
Пів століття промчалося
І махнуло крильми.
З юністю на побачення
Поспішаємо ми.
Хоч закралися зморшечки
Під очима в дівчат,
А на скронях у хлопчиків
Сивина, сивина.
Та серцями ми юнії
І в душі молоді,
Тії дні не забули ми
Безтурботні такі.
Вже й онуки пташатами
Горнуться під крило,
А, здається недавно це
У житті в нас було:
І білесенькі бантики,
І останній дзвінок
Та кружляли у вальсі ми,
Мали безліч думок.
І ділилися планами,
Щось збулось, а щось ні.
З юністю на побачення
Поспішаємо ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський