Весняні дощі напоїли трави,
Сріблястий туман землю огорнув.
Пташки в гаях влаштували забави,
Що б цей спів увесь світ почув...
В садах аромати полонять душу,
Тихим шелестом тріпотять гаї.
Цей одвічний спокій я непорушу,
На клаптик паперу викладу мрії мої.
Як дивно горять самоцвіти,
Наче зірки в неозорих небесах.
Веселим сміхом радіють діти,
Щасливе дитинство в їх голосах.
І ми теж ловімо життєві моменти,
Спиваймо щастя з ранкової роси.
Даруймо людям свої компліменти,
Насолоджуймось митями цієї краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Віктор Варварич