Світ, в якому ти пра́вий,
в якому ти вільний
рубати кінці.
Біль, в якому не рани,
а досвід доцільний
у сильній руці.
День, що ніч витісняє
і смуток збирає
у сльози тугі.
Час, що спину не знає
і наміри має
безмірно благі.
Хтось вплете́ в твою душу
свій світ незворушно, -
забудеш що в ній.
Ти той здужаєш напрям,
але чужим ба́йстрям
заляже на дні
світ, в якому неправий,
в якому так рано
піддався тузі.
Біль, в якому безвільний
себе звів повільно,
втопивши кінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Мар’я Гафінець