Їх світло в день не помічають очі,
коли б і увімкнув їх хто-небýдь.
Та ось вже розсувають морок ночі
і необхідними для нас стають.
І люди є: в щасливу світлу пору
їх участь в нашому житті мала.
Коли ж в біді нема їх в полі зору,
нам очі, наче морок застилá.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Анатолій Костенюк