Буває, що крила тобі ламають,
Лиють бруд у твоєму житті.
Як змії від люті волають,
І лицемірства та лихої брехні.
Точуть леза, серця шматують,
А потім нахабно ідуть.
У душу твою злобно плюють,
І ще за колег себе видають.
Коли ти вже втратив сили,
Від болю знемагає душа.
В твою гідність очорнили,
А ти дай їм відкоша.
Спинись і до Бога помолися,
Злобу із серця прожени.
Відкинь ненависть, усміхнися,
Набирись сил із квітучої весни.
Хай від гули душа не страждає,
А в небо лине молитва твоя.
Господь милосердний нам допомагає,
Він протів кривдників - зброя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Віктор Варварич