Натхненням стане Він в першу весняну ніч.
Затьмарить сотню безликих чужих облич.
І збурить потяг до нових стрімких висот.
Ти сонце впустиш в замкнутий сердечний грот.
Прозрінням стане Він в другу мовчання ніч.
Відчуєш мрії забутої теплий клич.
Здригнеться доля, потягне новий виток
до пальців Мойрі в останній тонкий моток.
І стане світом Він в третю останню ніч.
І буде морок і сотні чужих облич.
Та в кокон щастя загорне сердець двох жар.
Ваш космос зв'яже усесвіт до зір у дар.
Любов'ю стане Він в вічнім триванні днів.
І ночі ваші і сотні віджитих слів
безслідно зникнуть в шаленій часу́ ході....
Щоби світанок стук ніжок малих зустрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Мар’я Гафінець