Колись слова до мене причвалали
(Нехай їм грець! З`явилися самі!),
Згадавши, як мiй тато запрягали –
Я вже їх бачив смирними в ярмі.
Накинувся, неначе кiнь з копита,
В ярмо слова оговтати хотiв,
Вони – брикалися! Та так несамовито,
...Тепер – робота є... У лікарів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87706
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2008
автор: cooper_d