Коли печаль в очах твоїх я бачу,
Так прагну притиснути до грудей,
Зігріти, щоб відчула ти удачу,
Щоб зняти смуток із твоїх очей.
Щоб очі засіяли, наче зорі,
Щоб усмішка торкнулася лиця.
І задзвеніли на соборі дзвони,
Покликали удвох нас до вінця.
Щоб поклялися двоє перед Богом,
Глибоко заховали, що було.
Щоб завжди повертались до порогу,
Щоб у серцях кохання лиш жило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: Віталій Назарук