Крилатою буває, наче птах,
Печаль свою теж нею виливають
І щастя в ній, неначе сонце сяє,
Дівчину нею виклика козак
Та ніжно зізнається їй в любові.
Як немовля матуся колихає,
Так тихо й лагідно вона йому співає
Про небо чисте та про ясні зорі
Та краю рідного безмежнії простори,
Сади квітучі та бурхливе море,
Про радість та журбу і долю, звісно
Повідає-розкаже вона...( пісня).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський