Ось я виходжу з темної кімнати
Подряпаний системи кігтями.
Розімію, що на правильній дорозі
І що потрібно виходити з "нори",
Розвивати себе і свою творчість,
Виставляти здорового глузду борти.
Годі нити і систему сварити,
Краще виліплювати свій стиль з глини.
Ну і що з того, що буденність далеко неідеальна?
І що кожна друга дівчина холодна як Аляска...
Можливо себе час змінювати,
А не прикидатися юродивим?
Всі ми, по-своєму, божевільні,
Та створюємо в собі з гріхів водевіль.
Якщо скажу, що я не такий, то збрешу,
Адже і у собі флотилію таємниць несу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: MiM