Чимало серед нас порожніх кліток*-
Без кольору, без форми, довжини.
Багато їх - оцих зів'ялих квіток,
Що все чогось шукали - не знайшли.
Ми кольору всі прагнемо й надії,
Шукаємо любові й співчуття,
І радісно плекаєм свої мрії,
Хоч всіх, звичайно, нас пече життя.
В життя ми прагнем кольору додати,
Бо ми ж свого художники буття.
Заповнити цю пустку і літати,
Не втратити надії і чуття.
Ф.С.
*Клітинок
Фото із просторів Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Ф.С.