Понеси мене човник в країну
Моїх світлих фантазій і мрій,
Хочу плавати там цілу днину,
У "Венеції" власній своїй.
Забери від життєвих реалій
У світи безтурботних хвилин,
У світи із моїх аномалій,
У міста з кольорових цеглин.
Понеси по вузеньких каналах
Поміж вулиць, що пахнуть вином,
Залиши у гучних карнавалах,
Із близькими людьми за столом.
Я у мріях, мов вітер у полі,
Куди хочу, туди і лечу,
Дай набутись мені там доволі,
Дай наплаватись там досхочу.
А як зорі на небі засяють -
Ти назад мене знов поверни
У реальності світ, де чекають
Тепле ліжко і лагідні сни.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Sukhovilova