Чую тихо дихає земля

Як  впліта  весна  квітки  в  траву,
Я  по  ній  вже  подумки  іду,
А  грайливий  промінь  мені  вслід
Проводжає  в  неповторний  світ

На  стежині  бачу  я  листки,
Обіймає  вітер  пелюстки,
Пригортає  ніжно,  мов  дитя.
Яка    в  нього  добрая  душа?

Зупинюся  на  хвилинку  я,
Чую  тихо  дихає  земля,
В  ній  також  відчутная  душа  -
Б"ється  серце  подихом  життя

Важко  їй  нести  такий  тягар,
Має  силу,  справжній  божий  дар
Та  вона  дає  ще  і  врожай,
Тож  ти  бережи  і  захищай!






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик