Весно, не тікай

Як  мелодійно  музика  лунає,
Душу  стривожив  акордеон.
Вправний  музикант  добре  грає,
Йому  акомпонує  тромбон.

У  цих  переливах  дивні  звуки,
А  може  це  подих  весни.
І  вона  плаче  від  розлуки,
Вже  на  порозі  літо,  їй  треба  іти.

Весна  красою  причарувала,
Уквітчала  гори  і  долини.
П'янким  нектаром  напувала,
Котила  хмари  на  полонини.

Весняне  щастя,  ще  недопито,
Воно  ллється  через  край.
Вже  колоситься  в  полі  жито,
А  я  прошу  весну:  не  тікай...

Давай  впіймаємо  сріблясті  тумани,
Пройдемось  босоніж  по  стерні.
Напишемо  любовні  романи,
Вип'ємо  кохання  в  таверні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2020
автор: Віктор Варварич